Trwa wczytywanie strony. Proszę czekać...
Piątek, 29 marca. Imieniny: Marka, Wiktoryny, Zenona
31/01/2023 - 19:05

В українських біженців у Польщі все частіше проявляються ознаки ПТСР: які симптоми та лікування?

Українські біженці потребують психологічної та навіть психіатричної підтримки, адже вони живуть у постійному страху. Українці, які змушені через повномасштабне вторгнення РФ залишати свою Батьківщину, прибувають до Польщі у поганому психічному стані. Польща допомагає їм фінансово і соціально, однак багатьом з ним потрібна допомога спеціалістів.

Українці, які прибувають до Польщі після війни, відчувають надмірний стрес, переживають посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) і важко адаптуються до нових умов у Польщі, констатує психолог, президент Польського психологічного товариства в Ольштині Анджей Кендзірскі.

За словами психолога, у біженців часто виникає "синдром уцілілого". Ці люди щасливі, що вижили, і водночас відчувають постійний страх за своїх близьких, які залишилися в Україні. Цей страх стає постійним і викликає хвилювання. Вони потребують психологічної та навіть психіатричної підтримки. Бо це серйозні ситуації, які часто вимагають втручання спеціалістів.

За словами польського професора Міхала Білевича, на посттравматичний стресовий розлад страждає понад половина українських біженців.

— Важливо насамперед надати їм можливість лікування, — каже професор Міхал Білевич із Центру дослідження упереджень факультету психології Варшавського університету.

Поляк Каєтан Врублевський, який від початку повномасштабної війни допомагає українцям, каже, що ті українські біженці, які зараз прибувають до Польщі, порівняно з тими, які тікали на початку широкомасштабного вторгнення, більш виснажені, розчаровані й перебувають в гіршому стані.

— Є різниця між першою хвилею біженців, які втекли на початку війни в Україні, і тією, яка тільки починається. Кожна наступна група українців, які прибувають до Польщі, після багатьох місяців війни більш виснажена, розчарована, перебуває в гіршому стані, — каже журналіст і активіст Каєтан Врублевський, який допомагає українцям.

За словами самих українців, які нині тимчасово у Польщі, напад РФ і вимушений переїзд призвели до того, що для них "все втратило сенс"

— Я зрозуміла, що повертатися нікуди. Миколаїв постійно перебуває під обстрілами. Поки що в місті немає води. А я перебуваю у все гіршому психічному стані. Для мене це абсолютно нова ситуація. Це не просто життя на новому місці. Я зрозуміла, що втратила все, що мала. Мені майже 40, і я не маю нічого. Те, чим я займалася останні кілька років, втратило сенс. Звідки я беру силу? Я відповідаю за дітей. Я не можу дозволити собі бути апатичною чи поганим настроєм, — каже Тетяна, яка з 11-річним сином та 6-місячною донькою виїхали з Миколаєва.

Читайте також: З квітня українські біженці в Польщі зможуть подаватися на карти побиту

Людська психіка здатна настільки витісняти травматичні події, що людина може не усвідомлювати, що з нею відбувається. Тому важливо спостерігати за станом та симптомами, аби не розвинувся посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). 

Для того, щоб передчасно не лякати себе різними негативними наслідками пережитих травмуючих подій, необхідно зрозуміти, що визначає наявність у людини ПТСР. Важливо відзначити, що прояви ПТСР можуть зберігатись протягом тривалого часу. 

До основних ознак, що визначають наявність ПТСР у дорослих відносять:

  • напливи нав’язливих спогадів про небезпечні для життя ситуації, учасником яких була людина;
  • травмуючі сновидіння з кошмарними сценами пережитих подій, порушення сну;
  • прагнення уникати емоційних навантажень;
  • невпевненість через страх, і як наслідок – відкладання прийняття рішень, неконтактність з оточуючими;
  • надмірна втома, дратівливість, депресивні стани, головні болі, нездатність концентрувати увагу на чомусь тощо.
  • як наслідок всього вищезазначеного – схильність до антисоціальної поведінки (алкоголізація, наркотизація, надмірний цинізм).

Що послаблює ризики виникнення ПТСР та сприяє зціленню

Для того, щоб знизити ризики появи ПТСР та сприяти зціленню, якщо ознаки розладу вже є, необхідно:

Для батьків:

  • психологічно стабілізуватися самим, завдяки нижче описаним крокам. Лише емоційно стабілізувавшись, ми можемо підтримати наших дітей. Водночас важливо пам’ятати, що батьки мають право на емоції. Дітям важливо пояснити, чому ви так реагуєте, але водночас наголосити, що з часом стане легше та ваша родина з цим точно впорається; 
  • налагодити режим дня та повернути, за можливості,  частину звичних справ;
  • заручитися підтримкою близьких – налагодити спілкування зі значущими людьми, якщо це надає вам підтримку та налаштовує на позитив; 
  • включатися у фізичну активність (робити фізичні вправи або щонайменше – гуляти на свіжому повітрі);
  • обмежити перегляд новин та сортувати інформацію, яку ви отримуєте: обирати лише достовірні канали, які не транслюють кровопролиття та іншого вкрай негативного та негативно емоційно забарвленого контенту; 
  • залучатися до допомоги іншим, адже волонтерування дає величезний ресурс;
  • звернутися за допомогою до психолога/психотерапевта, який допоможе опанувати техніки емоційної стабілізації себе і близьких та попередити або зупинити розвиток ПТСР. 

Для дітей:

  • забезпечити (відновити) почуття безпеки; 
  • залучати дитину до фізичної активності (фізкультура, танці, регулярні прогулянки на свіжому повітрі тощо);
  • відновити режим дня, наскільки це можливо (навчання в школі, якщо це доступно; виконання певних завдань; рухова активність; вчасний сон тощо), це надає дітям почуття захищеності, ресурс та надію на повернення до звичайного, мирного життя; 
  • надавати дитині почуття єдності та підтримки (у першу чергу – з боку батьків або осіб, які їх замінюють): дитина має знати, що близькі люди поруч і вони її люблять; важливими тут будуть також безпечний тілесний контакт – обійми з близькими дорослими, тримання за руку тощо;
  • вислуховувати дитину, коли вона хоче поговорити, отримати відповіді на свої запитання;
  • дозволити дитині висловлювати свої емоції та почуття (не можна говорити “не згадуй цього” або “забудь про це” – навпаки, важливо надати можливість максимально висловитися та виявити емоції); 
  • пояснювати дитині те, що сталося: правдива інформація, доступними для віку словами, розуміння ситуації в цілому та причин того, що відбулося, є важливою і працює за для зцілення; 
  • залучати дитину до соціальної активності: спілкування з однолітками, волонтерської діяльності в громаді, доступної віку тощо;
  • скеровувати агресію дитини та формувати здорові поведінкові рамки: попри те, що дитині може бути важко справлятися з емоціями, вона повинна розуміти, що кривдити інших, слабших або тварин – недопустимо; 
  • надати доступ дитині до професійної психологічної/психотерапевтичної допомоги: фахівці підкажуть дитині та батькам, як справлятися з емоціями, як навчитися релаксації, як контролювати негативні спогади тощо, що допоможе попередити або зупинити розвиток ПТСР.   

Отож,  важливо не нехтувати психічним здоров’ям та, у разі виявлення ознак, що можуть свідчити про посттравматичний стресовий розлад у вас самих, ваших дітей  або близьких, негайно звертатися за допомогою до спеціалістів – психологів та психотерапевтів, щоб не допустити тяжких наслідків перенесених подій. 







Dziękujemy za przesłanie błędu