Біженка з України опікується у Польщі розвитком особливих дітей

Сьогодні ми розповідаємо  історію  українки, підприємниці з Донеччини Ганни Тузової, яка разом зі своїми двома дітьми через війну змушені були виїхати у Польщу. Рішення щодо евакуації вони приймали дуже швидко, аби не втрачати дорогоцінного часу. У Кракові жінка організувала центр для особливих дітей, завдяки якому діти з особливими освітніми потребами отримують якісну корекційно-розвиткову допомогу.

— Перші десять днів ми їздили Україною, сподівались, що все це жахіття скоро скінчиться, що війна у нашій країні неможлива у 21 столітті. Та потім зрозуміли, що слід подбати про безпеку наймолодших, і вирішили їхати до Польщі, яка є найближчою до нас із країн Європи. Адже чоловік і рідні залишилися вдома, і я не хотіла від’їжджати далеко. Звісно, було почуття провини, що не слід залишати країну, коли більшість не може виїхати. Але страх за життя дітей був сильніший. 

Перші тижні у Польщі виявились дуже стресовими для жінки. Ганна каже, що з ранку до вечора було одне заняття  — перегляд новин, дзвінки рідній сестрі до Києва, розмови з чоловіком, який залишився у Костянтинівці. Але за два тижні прийшло розуміння, що допомагати українцям можна і в Польщі.  

Ганна  — переселенка з Донецька, яка виїхала звідти у 2014 році через початок війни на сході. Разом із чоловіком колись придбали будинок у Костянтинівці, а бізнес вона відкрила у Краматорську.

Ганна за фахом психолог. Вона створила центр «Промінь», де працювали логопеди та психологи, надаючи підтримку дітям із затримкою розвитку. У квітні планувала відкрити у Краматорську приватний дитячий садок. Разом із ментором Проекту «Економічна підтримка Східної України» Русланом Бельтюковим детально проробила ідею нового бізнесу  — розробила бізнес-план, знайшла приміщення та почала набирати працівників. Війна змінила ці плани.

 — Я самотужки, крок за кроком, кілька років створювала свій центр: закуповувала сучасне обладнання, навчалася нових методик, купувала нову літературу, постійно розвивалася та вдосконалювала свої навички. Коли побачила розбите скло в центрі після обстрілу Краматорська, стало боляче. Але головне, що на той момент там нікого не було  — робота центру була зупинена.

У Польщі Ганна вирішила відновлювати роботу. У соціальних мережах написала оголошення із запрошенням фахівців з України для роботи у Кракові. Після цього допису кілька людей відгукнулися на пропозицію, потрібні були ще приміщення та обладнання.

Для занять із дітьми з аутизмом, наприклад, сенсорною інтеграцією, необхідне обладнання, яке може коштувати до п’яти тисяч доларів. Купити таке біженка з України не в змозі, тож почала шукати приміщення діючого центру або приватного дитсадка з такою кімнатою. За два тижні потрібне приміщення знайшлось. 

— У такий важкий час поруч виявились люди, завдяки яким я та ще дві фахівчині з України змогли продовжувати те, що в нас виходить найкраще,  — працювати з дітьми з особливостями розвитку. Я зустріла класних терапевток із Житомира, Харкова, нещодавно до нас долучилася ще одна спеціалістка з Києва, — розповідає Ганна.

У новоствореному центрі вже відбулися перші консультації. По допомогу звернулись 16 сімей, в яких є дітки з інвалідністю, що приїхали до Кракова, рятуючись від війни, з різних міст України.  Усі заняття для дітей-біженців певний час проводяться безплатно.

Проведення навчання для особливих дітей стало можливе завдяки Крістіні Кейтс та її сину Крісу, який мешкає у США. Чоловік зібрав гроші та переслав їх своїй матері до Польщі, щоб орендувати приміщення для розміщення центру, купити деякі іграшки та оплатити роботу українок. 

Читайте також: Українці можуть отримати професійну освіту в Польщі безкоштовно

 — Я надзвичайно щаслива від того, що у моєму житті відбуваються такі зустрічі. Вони надихають жити та втілювати неймовірні проекти,  — каже Ганна. 
Підприємниця вірить, що коли закінчиться війна, то вони обов’язково повернуться до України і зможуть реалізувати все що було заплановане.